Останні дописи

Вхопити літо за хвіст

Літо закінчувалося і ми вирішили провести його, відпочивши в останні дні на лоні природи. Цього року ми вже влаштовували неодноразово сімейні велоподорожі, та згадали, що в цьому сезоні ще не бували в Бучаку. Тому вирішили зібрати всі наші речі, налаштувати велосипеди та гайнути на три дні на відпочинок на березі Дніпра. До такого роду відпочинку ми вже давно звиклі, тому залишалося тільки зібрати до купи речі та купити продукти, а потім все це спакувати по сумках і вирушити зранку в поїздку.  Що ми і зробили. В п'ятницю зранку виїхали з дому, та виїхавши за межі міста попрямували в напрямку Уляників. День був похмурим і це було навіть добре, тому що в спеку їхати значно важче. А тому ми легко попрямували далі в напрямку Піїв, а звідти, минувши Ведмедівку, добралися до села Грушів, де зробили вже нашу традиційну зупинку, коли їздимо в напрямку Трахтемирівського півострова. Від дому це приблизно 21 кілометр та приблизно половина шляху до нашої цілі. Наш велосипед Тро
Читати

Кременчуцька петля

Ідея подорожей навколо водосховищ відвідувала мене вже не перший рік. До того ж хотілося здійснити подорож, яка буде тривати 5 днів, тому як такого досвіду у мене ще не було. Десь бракувало часу, а в якісь моменти я можливо не до кінця був впевнений у своїх силах. Але бувають моменти, коли ти розумієш сам для себе - вже настав час. Одним із планів, який у мене вже давно був - це поїздка навколо Кременчуцького водосховища. Був вже навіть готовий маршрут і ідеї місць, які хотілося відвідати по дорозі. Залишилося підкорегувати його та вирішити з датами. Я закинув ідею всім своїм друзям, і на неї відгукнувся Влад. Після обговорення ми вирішили, що поїдемо у серпні, так що повернутися додому до Дня Незалежності. День перший Ранкова подорож Прокинувся я десь о 4-й ранку, та здійснивши всі ранкові процедури, одягнувся, взяв велосипед, та вирушив у ніч. Їдучи нічним Ржищевом зустрів тільки якусь машину та сову, яка злетіла десь з даху пожежної частини. За містом, вже ближче до Півців
Читати

Назустріч весні

Дороги кличуть Передивляючись багато різних відео про мандри, мені часто здається, що я ніби то заряджаюся від них позитивною енергією. Цієї енергії іноді бува занадто багато, в наслідок чого виникає потреба десь діти цю надлишкову частину. Можливості поїхати кудись далеко і надовго не було, але було сильне бажання хоч трохи втамувати цю спрагу, вирватися з колеса буденності та розчинитися десь там, на весняних дорогах. Останнім часом у мене все більше виникає бажання кататися по Черкащині, іноді мені здається, що там якась неймовірна концентрація самих цікавих місць. Тому роздумуючи над тим, куди я можу доїхати прямо з дому, я вирішив, що першого дня я можу дістатися Мошногірського кряжу і перемахнувши через нього, заночувати десь в районі Ірдинського болота. На другий день завітати в Черкаси, а потім спробувати повернутися до кряжа і переночувавши там, на третій день повернутися вже додому через Канів. Задум був чудовий, проте погода вирішила внести свої корективи у мої мандри.
Читати